Процес переходу дитини із сім’ї в дошкільний заклад є складним не тільки для дитини, а й для її батьків і працівників закладу. Але попри всі труднощі, початок відвідування дитячого садка — важливий етап соціалізації й розвитку дитини. Тут малюки вчаться спілкуватися, знаходити спільну мову, розв’язувати конфлікти. Часто цей етап супроводжується стрибком у розвитку дитини: малюк починає більше і краще розмовляти, щодня дивує батьків новими вміннями…

Шановні батьки, щоб процес адаптації малят до дитячого садочка був легким і радісним пропонуємо вам,  перегляньте слідуючі поради:

«ПЕРШИЙ КРОК У ДИТСАДОК»

Готуємося до відвідування дитсадка

• Постарайтеся максимально наблизити розпорядок дня дитини до режиму до­шкільного закладу.
• Розповідайте своєму малюкові, що на ньо­го чекає в садочку.
• Читайте книжки про дитячий садок (як-от “Софійка йде до дитячого садочка” Л. Шнай­дер, “Поцілунок у долоньці” О. Пенн та ін.).
• Пограйте “в дитячий садочок” удома, до­поможіть дитині “прожити” різні сценарії відвідування дитсадка, аби вона знала, що на неї там чекає.

Дитина прийшла в дошкільний заклад

• Обов’язково повідомляйте малюкові, хто і коли його забере (наприклад: “Ти погуля­єш з дітками на майданчику, повернешся до групи, пообідаєш, і я за тобою прийду”).
• Проговорюйте або програвайте різні си­туації, які можуть виникнути в дитсадку, і варіанти виходу з них: наприклад, що ро­бити, коли захочеш пити або в туалет.
• Програвайте вдома конфліктні ситуації, які виникають у садочку (хтось не бажає діли­тися іграшками; усі хочуть бути першими в грі тощо), міняючись ролями та вигаду­ючи якомога більше варіантів розв’язання цих ситуацій.
• Запитуйте в дитини, як пройшов її день (якщо малюк ще не дуже добре розмов­ляє, на допомогу прийде вихователька), фокусуйте увагу на позитивних моментах.
• Дотримуйтесь бережного режиму: уни­кайте походів у шумні та багатолюдні міс­ця, не запрошуйте гостей, призупиніть відвідування додаткових занять. Багато сил малюка витрачається в цей період на адаптацію до дитячого садка, тож не тре­ба його перевантажувати.

Надзвичайно ефективним психологічним засобом розв’язання різноманітних дитячих проблем при відвідуванні закдаду дошкільної освіти  є терапевтичні казки. Дуже добре коли ці казки ми складаємо самі. Персонажами казок можуть стати дитинчата лісових звірів, або улюблені дитячі герої мультфільмів. В основу сюжету можна покласти ситуації із життя групи дітей раннього віку . У казці ми маємо можливість показати дитині конструктивні виходи із конфліктних ситуацій, додати впевненості, підвищити її самооцінку. Головне – казки завжди мають бути позитивними і допомагати малятам зробити правильні висновки.

Для прикладу надаємо терапевтичну казку «Ведмежатко і дитячий садок». Прочитайте її і за допомогою цього зразка складіть власну терапевтичну казку для дітини.

ВЕДМЕЖАТКО  І  ДИТЯЧИЙ САДОК

Терапевтична казка для створення позитивного налаштування на відвідування дитячого садка

В одному казковому лісі жило Ведмежатко із мамою – ведмедицею. Мама дуже любила свого синочка. Вони все робили разом: гуляли лісом, шукали мед, збирали малину, ласували смакотою… А ввечері вкладалися спати в барлозі.

Коли Ведмежатко підросло, мама вирішила відвести його до лісового дитячого садочка, який відвідували всі звірята –дитинчата. І от одного дня мама привела свого синочка в садочок.

Малий ведмедик розплакався – йому було страшно і сумно без мами , він не хотів залишатися сам серед незнайомців. До нього підійшла вихователька, руденька Лисичка. Вона була добра і дуже любила всю лісову малечу.

Лисичка взяла новенького на ручки і ніжно пригорнула його, заспокоїла і познайомила зі звірятами, які ходили до садочка: з веселою прудкою Білочкою, добрим Зайченятком, доброзичливим Їжачком та іншими малюками.

Усі дуже зраділи, що в їхньому лісовому садочку з’явився новенький. Вони навчили ведмежатка цікавих ігор, бавилися разом на зеленій галявині, потім пообідали і відпочили в затишних ліжечках.

І от за Ведмежатком прийшла мама, щоб забрати його додому. Як же вона зраділа, коли побачила, що її синочок не плаче, а весело грається з іншими малятами! Ведмедик усю дорогу додому захоплено розповідав мамі, з ким він познайомився і як цікаво та весело йому було з новими друзями.  Мама пишалася своїм синочком і тішилася тим, що він зрозумів: плакати в дитячому садочку не варто, адже там зовсім не страшно, а навпаки, весело й цікаво.